Розвиток зв’язного мовлення в
молодших школярів шляхом впровадження інноваційних технологій.
Проблема розвитку зв’язного мовлення у молодших
школярів є актуальною в будь – який час, тому що мовлення є важливим засобом
спілкування, обміну думками й почуттями між людьми, передачі і засвоєння певної
інформації і т. д. Найінтенсивніший період оволодіння рідною мовою, словом –
два-три передшкільні та два-три перші роки шкільного навчання. У цей час перед
дитиною немовби відчиняється вікно у навколишній світ, вона вперше бачить сотні
речей, предметів, явищ. І від того, як міцно те бачене у неї пов’язане з мовою,
настільки тонким і багатомірним є цей зв’язок, великою мірою залежить її
подальший мовний розвиток, успішність у навчанні, її духовне життя. Розвиток розумових здібностей дитини залежить
насамперед від того, наскільки правильне, внутрішньо багате, емоційно насичене
її мовлення. Слово повинно ввійти в душу дитини, стати її надбанням.
Щоб сформувати мовну особистість, необхідно
враховувати надбання психології в цій сфері. Сучасному вчителю без подібних
знань неможливо обійтися на уроках. Практика показує, що досить часто вчителі
нехтують саме цим компонентом. Але ж спілкування - не проста передача
інформації однієї особи іншій. Спілкування - це необхідна умова розвитку людини
в суспільстві.
Коли дитина вступає до школи, рідна мова нею вже
практично засвоєна. Разом з тим під впливом навчання в мовленні дитини
відбуваються величезні перетворення. Обумовлені ці перетворення головним чином
тим, що з приходом дитини в школу рідна мова вперше стає для неї навчальним
предметом, а це означає, що дитина вступає в абсолютно нові взаємини з мовою.
Одне з найголовніших завдань школи, зокрема. її
початкової ланки - навчити школярів змістовно, граматично правильно і
стилістично вправно висловлювати думки в усній та писемній формах.
Шкільні твори – яскравий сплеск духовного
прозріння особистості. Одна з причин слабкого духовного розвитку окремих учнів
– незадовільна робота з розвитку усного і писемного мовлення. Тому розвиток
мовлення вимагає постійного педагогічного керівництва. І одним з першочергових
завдань сучасної школи є формування в учнів умінь і навичок вільного володіння
мовою, розвиток власного бачення світу, мислення. Треба, щоб діти вчилися думати,
розуміти те, про що говорять, тоді їх відповіді не будуть сухими, вимушеними.
Розвиток усного мовлення дитини залежить від ряду
умов. Для того, щоб усне мовлення дитини розвивалося, необхідно, щоб вона
якомога більше практикувалася в цьому плані, щоб її мовна практика була
активною. Для цього необхідно, щоб дитина говорила на уроках, на зборах, в
гуртках не тільки на вимогу вчителя, але щоб вона відчувала потребу,
необхідність в мовному спілкуванні. Іншими словами, однією з основних передумов
розвитку усного мовлення учня є формування у нього мотиву до цієї діяльності,
потреби в ній.
Для того, щоб людина захотіла розказати про що-небудь,
поділитися своїми думками, вона повинна мати у своєму розпорядженні певну інформацію,
володіти певними уявленнями, знаннями і відчувати цікавість до цих знань. Отже,
завдання виховання в учнів мовної активності найбільш пов'язане з постійним
розширенням кола їх уявлень, знань, з розвитком їх пізнавальних інтересів.
Розвиток мовлення дитини не можна розглядати ізольований від розвитку його мислення і
сфери пізнавальних інтересів в цілому. Якщо
у дитини не виникає інтересу до природних предметів і явищ, то у неї не буде
виникати і потреби їх описувати, про них розказувати. Якщо вона не любить
читати і її ніяк не зачіпає те, про що вона читає, у неї не виникне бажання
розказати про прочитане.
Таким чином, розвиток мовлення дитини слід починати з
роботи над розширенням кола її уявлень, понять, з роботи над вихованням її
пізнавальних інтересів. Процес накопичення цих уявлень і понять (якщо він
правильно організований) супроводжується тим, що дитина починає відчувати
потребу в словах, якими можна відзначити (назвати) спостережувані нею предмети
і явища, потребу в мовних засобах, якими можна найбільш адекватно ці явища і
враження описати, осмислити для себе і розказати про них іншим.
Перш
за все, я намагаюся зробити уроки цікавими, використовуючи різноманітні методи
і прийоми навчання, спрямовані на розвиток зв’язного
мовлення:
-
робота з деформованим текстом;
-
складання творів за поданим початком, серединою і кінцем;
-
за запитаннями,
-
за опорними словами;
-
за малюнком, серією малюнків;
-
за поданим планом;
Діти пишуть перекази, твори,
твори – мініатюри, складають казки, частівки тощо.
В своїй роботі я використовую цікаві
завдання:
1. Гра “ Добери риму”
М’ячик…( скаче), дощик …( плаче),
А курочка …( кудкудахче).
А ми віршики…( складаємо),
Дружно рими…( добираємо).
2. Складання вірша – буріме.
Сонце світить та не…( гріє)
Листячко в садах…(
жовтіє).
В полях зібрали…( урожай)
Летять шпаки у теплий…( край)
3. Складання чистомовки.
Са-са-са- поряд бігає ( лиса)
Су-су-су – упіймаю я …(лису)
Си-си-си – оглянувсь – нема…(лиси)
4. Складання загадок.
У неї сіра…(шубка)
Маленькі гострі…(зубки)
Втікає геть від …(кішки)
Хитра сіра …( мишка).
5. Складання частівок.
“ Я маленька українка”
1.
Я – маленька українка,
В селі Чистопіль живу,
Проспіваю вам частівку,
Та не давню, а нову.
2.
Я – маленька українка,
Звідси вся моя сім’я.
Розквітай під мирним небом
Чистопільщина моя.
3.
Я – маленька українка,
Тут я народилася.
В селі своїм частівки
співати навчилася.
6. Складання акровіршів.
Красива і корисна,
Аж до морозів кисла.
Листя різьблене
Й яскраво червоне
Намисто між листям
А разом це - …
Символ України!
7. Поетичний передзвін.
( Учні по
черзі читають улюблені акровірші, частівки, вірші – буріме і т.д.)
8. Перероблення уже відомої
казки.
9. Складання власної казки.
10.Складання казок за опорними
словами.
Жили собі
були дід і бабця. Жили самотньо, сумно. Пішов дід до магазину, купив хліба – солі. Іде додому, а за ним котик.
Прийшли додому вдвох. Подивилась баба на нього, погладила по голівці і налила
молочка йому. Другого дня привів дід собача.
Котика назвали Мурчиком, а песика – Сірко. Мурчик мишей лове, а Сірко – дім стереже.
Якось трапилася
велика засуха. Плачуть квіточки у лугах, деревця у садах, колосочки у полях.
Хочуть пити.
Стали
думать-гадать песик з котиком, як визволити з біди рослини. Побачили високе –
високе дерево. Залізли на нього, аж до самої верхівки дісталися. Бачуть, аж
Хмарка спить. Стали вони її будить. Прокинулася Хмаринка, захриміла на них, а
її синок Дощик спросоння заплакав невтішно. На землі пішов дощик.
Радіють всі:
квіточки в лугах, дерева в садках, колоски в полях…Радіють дід з бабою: буде,
що їсти.
Повернулися
Сірко з Мурчиком додому. Знову живуть дружно та весело.
Дуже
важливо, щоб діти у віці 6 – 10 років пізнавали світ у всій його
багатогранності, відчували пряме і переносне значення слів, їх найтонші
відтінки. Бо саме тоді, як дитина зрозуміє і відчує красу рідного слова, вона
проймається любов”ю до мови. А розуміти, відчувати і любити рідну мову здатні
всі діти.
Саме тому з перших днів навчання
дитини в школі я працюю над розвитком її
активного словника, що дуже знадобиться у наступні роки, допоможе їй правильно
та впевнено викладати свої думки, вільно спілкуватися з дорослими і
однолітками. Коли дитина не шукає слів для висловлення своєї думки, вона
позбавлена багатьох комплексів, завжди активна в розмові, оперуючи потрібними
словами і мовними зворотами. А такий результат досягається тоді, коли дитина не
тільки чує і бачить слово при його вивченні, а й відчуває, розуміє його
значення, знає, коли і як це слово треба вживати.
У процесі спілкування і навчання
значну увагу приділяю розвиткові навичок культури мовлення : не втручатися у розмову дорослих, не
перебивати товариша, не опускати голови при розмові, дивитися в очі
співрозмовника, спокійно слухати оповідача, не допускати грубого тону, не
жестикулювати руками.
Деякі уроки я проводжу серед
природи. Це екскурсії до парку, ставочка, на ярок, в поле. Діти дуже люблять ці
уроки. Саме тут вони можуть помріяти, пофантазувати, відчути красу рідного
краю. Я беру будь – який предмет ( наприклад, дерево, хмарки, сонечко, квітку)
і пропоную його описати, дібрати прикметники, дієслова і т. д. Використовую і
інші види вправ: добір антонімів, синонімів. Дуже цікава гра, коли діти
добирають нескладні рими, складають словосполучення, речення. На своїх уроках я
багато використовую ребусів, кросвордів, загадок, народний календар, приказки і
прислів’я. Даю змогу дітям зобразити свої
почуття за допомогою пензля і фарб.
На уроках використовую інноваційні технології навчання: Ранкові зустрічі, Авторське
крісло, Мікрофон, Робота в парах, “ Два – чотири- всі разом”, робота за обраною
темою ( Космос. Звірі. Птахи. і т.д.), використовую прийом незакінчених речень(
Я люблю…, Я хочу…, Я бажаю…), “ Міні ажурна пилка” , «Мозковий штурм», гра «Так
– ні» та інші.
Застосування
цих технологій на уроках розвитку мови дає змогу учням:
-
грунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо
підходити до засвоєння навчального матеріалу;
-
навчитися слухати іншу людину, поважати її думку;
-
моделювати і розв’язувати пізнавальні, життєві та
соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний досвід;
-
учитися будувати конструктивні відносини в групі,
визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати
компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми;
-
розвивати навички проектної діяльності, самостійної
роботи, виконання творчих робіт.
Це робить мої уроки цікавими,
згуртовує дітей, дає можливість кожній дитині проявити свої здібності, вільно
висловити свою думку, логічно побудувати міркування, відстояти свої точку зору,
аргументувати свій вибір.
Отже, на своїх уроках я навчаю дітей бачити і відчувати красу рідної
мови, вільно володіти українською мовою, розвивати усне і писемне мовлення, вчу
правильно висловлювати свої думки, почуття, своє відношення до тієї чи іншої
події, явища. Допомагаю кожній дитині
розкрити своє “ Я “, повірити у власні сили та свої можливості. Намагаюся зробити
навчання цікавим, виростити дітей активними співбесідниками , впевненими в
собі.
Мої уроки
наповнені любов’ю, красою і радістю.
Використана література.
1. Вашуленко М.С.,Дубовик
С.Г. Рідна мова. 4 клас. Частина ІІ.-К.: Освіта,и1996.-142с.
2. Кондратюк О. Інноваційні
технології в початковій школі.-К.:Шк.Світ,2008.-250с.
3. Красоткіна Н.Г. Вчимося
писати твори: Нестандартні уроки розв.мовлення у 3(2) – 4(3) класах. Посібник
для вчителів почат.шк. –К.:Інтерпрес ЛТД, 1999.- 63 с. – Бібліогр.: с. 62.
ISBN 966-501-029-8
Немає коментарів:
Дописати коментар